ОСББ портал

З ініціативи Антимонопольного комітету України 21 травня у режимі онлайн відбувся круглий стіл, під час якого обговорювались проблемні питання створення ОСББ, їхнього функціонування та плати за комунальні послуги, а саме – за обслуговування прибудинковий території.

Участь у ньому взяли представники із різних регіонів України, представники АМКУ, профільних міністерств тощо. У результаті були сформовані конкретні пропозиції щодо вирішення проблем функціонування ОСББ. Відтак, АМКУ звертатиметься до Кабміну для вирішення питання по суті. -AAA+

Про це 7 червня під час прес-конференції «Шляхи розвитку конкурентного середовища на ринках житлово-комунальних послуг» повідомив голова Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Андрій Басараба.

Начальник 1-го відділу досліджень та розслідувань Львівського обласного територіального відділення АМКУ Оксана Мекіч зауважила, що відповідно до закону України про житлово-комунальні послуги, ці послуги отримуються на підставі укладених угод.

Вона розповіла: «У Львові, згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, визначено виконавців і виробників цих послуг: «Львівтеплоенерго» і «Залізничнетеплоенерго» є виробниками послуг з постачання теплової енергії, «Львівводоканал» – з централізованого водопостачання та водовідведення. ЛКП є виконавцями послуг. Тому мешканці, які проживають у будинках, де виконавцями послуг є ЛКП, не мають проблем щодо укладення угод для надання послуг. Бо врегульовано: ЛКП укладають угоди з мешканцями, а також – із виробниками послуг. Натомість, відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, ОСББ мають право вибору виконавця на надання житлово-комунальних послуг. І в мешканців, які проживають у будинках, де є ОСББ, виникають проблеми, оскільки виробники послуг у кінцевому результаті не укладають із кожним споживачем угоди на надавання послуг з централізованого тепло- і водопостачання та водовідведення. Це питання і обговорювалось під час круглого столу й АМКУ звертатиметься до КМУ, аби врегулювати та захистити в кінцевому результаті інтереси споживачів».

Також, зі слів Оксани Мекіч, обговорювалось питання передачі новозбудованих будинків на баланс ОСББ, бо, зауважила вона, неврегульована процедура передачі землі, на якій побудовані будинки.

«Тобто, немає механізму, кому і як передавати цю землю. Наразі розробляється законопроект, аби врегулювати це питання», – підкреслила начальник 1-го відділу досліджень та розслідувань Львівського обласного територіального відділення АМКУ.

Крім того, під час круглого столу говорили про тему збільшення тарифів на утримання будинків та прибудинкової території.

«Якщо для ЛКП ці тарифи затверджує орган місцевого самоврядування, то у випадку ОСББ всі мешканці, які проживають у будинку, протокольно затверджують собі їх. Але коли вони затверджуються, є дуже багато помилок. Приходить одна людина чи двоє, і голова ОСББ практично сам протокольно визначає тарифи. Тому, ми звертаємо увагу мешканців: коли затверджуються тарифи на утримання будинків і обслуговування будинкової території, вони самі мають звернутись до голови ОСББ, усі зібратись та вирішити, на що їм треба кошти та як вони мають їх застосовувати», – наголосила начальник 1-го відділу досліджень та розслідувань Львівського обласного територіального відділення АМКУ.

Андрій Басараба додав, що під час круглого столу були також присутні і представники спілок ОСББ, представники ЛКП (м. Львова) які погодились: проблеми існують. Було сформовано пропозиції для їх вирішення.

Ці пропозиції скерували до Києва, які АМКУ узагальнить та звертатиметься до Кабміну для вирішення питання по суті. «Чи внесенням змін та доповнень до постанов КМУ чи внесенням змін до нормативних актів та законів», – сказав Басараба.

Ось ці пропозиції: затвердження на загальнодержавному рівні методики розрахунку підігріву води для індивідуальних теплових пунктів; призначення органами місцевого самоврядування відповідального у державному реєстрі за створення ОСББ та покладення на нього зобов’язання контролю за правильністю і точністю установчих документів та припинення рейдерських захоплень.

«Є така проблема: ніхто не контролює зараз створення ОСББ і в одному будинку може бути 2-3 ОСББ. Відтак, не зрозуміло, яке з них є дійсно на боці мешканців, а хто є самозванцем», – наголосив голова Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Також серед пропозицій: зобов’язати монополістів укладати договори безпосередньо із кожним власником житла; запровадження адресної допомоги по пільгах та субсидіях населенню, які його потребують; врегулювання питання передачі прибудинкової території, визначення земельних коштів навколо будинків шляхом їх інвентаризації; визначення форм власності на землю власників квартир.

«Щодо землі існує така проблема у Львові (та й не лише у Львові): при здачі будинку в експлуатацію земля під цим будинком є в оренді у фірми-забудовника і, як правило, оренда землі дається із запасом – на років 10. Розраховується вартість цієї оренди на 10 років, будинок ж будують за 2 роки, а тому, за 8 років оренди землі ця вартість розповсюджується на кожний квадратний метр. І, відповідно, збільшується реальна вартість1 м кв для покупців, – зауважив Андрій Басараба. – Крім того, що ми платимо більше, незрозуміло за що, існує проблема переоформити землю, яка є в орендних відносинах між містом та фірмою-забудовником. Фірма виконала свої зобов’язання і готова розрахуватись та розірвати цю угоду. І створюються певні перепони на цьому шляху, відповідно, ОСББ має великі проблеми».

На думку Басараби, ділянки під забудову мали б виділятися або в безоплатне користування, що здешевить квадратний метр для споживача, або продаватись на відкритих торгах. «Тоді це буде реальна і прозора ціна, а в кінцевому результаті ОСББ буде власником землі, на якій стоїть будинок. Також можна буде прозоріше формувати ціну на утримання прибудинкової території», – підкреслив він.

Крім того, голова Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету розповів про ситуацію щодо плати за обслуговування прибудинкової території.

«Ми зустрілись із ситуацією, коли у різних населених пунктах по-різному визначають ту земельну ділянку, на якій стоїть будинок. Це питання ще недосліджене, але проблема існує. До прикладу, на двоповерховий будинок на чотири сім’ї та на багатоквартирний десятиповерховий будинок виділяється в обслуговування однакова кількість площі – припустимо, по півгектара. Зрозуміло, що утримання землі для мешканців маленької будівлі обходиться в більш значну суму. Тому була висловлена і така пропозиція: щоб механізм виділення землі був логічнішим та прозорішим і в кінцевому результаті мешканці і Львова, й області, платили за обслуговування прибудинкової території логічні суми», – резюмував Андрій Басараба.

ZIK